Державне підприємство
"Самбірське лісове господарство"
Кого чекають на обід у лісничого.
Михайло Залога народився у третій хаті скраю від Комарнівського лісництва, і цей факт відіграв вирішальну роль на його життєвій дорозі, яка незабаром стане за професійною ознакою – лісовою.
У школі вчився старанно, бо знав, що після її закінчення вступатиме у Львові до Лісотехнічного інституту. Після закінчення отримав направлення в Молдавію (нині Республіка Молдова), у лісгосп біля Бендер. Два роки молодий спеціаліст набирався першого практичного досвіду лісового господарювання. Він виявився багатим, оскільки саме лісництво було масштабним – займало 5 тисяч гектарів площі, яку обслуговував численний парк техніки – понад двадцять гусеничних тракторів. Підприємство чимало рубало, але й немало – понад 120 гектарів, – кожного року садило лісу.
Хтозна, може б Михайло Залога й залишився у Молдавії назавжди, пропозиції йому спокусливі надходили навіть з міністерства у Кишиневі, та під час однієї з відпусток на батьківщині спалахнула у молодого лісівника яскрава іскра справжнього кохання до красуні Надійки. Відтоді перебування в чужому краї стало для нього нестерпним.
Це одразу помітили і з якоїсь там спроби, далеко не першої, звісно, дали Михайлові «розрахунок».
Цьогоріч, День працівника лісу зустрічаємо дещо в іншому форматі, без лишнього галасу та святкувань.
Напередодні професійного свята працівників лісового господарства, 16 вересня 2022 року в адміністративному корпусі ДП «Самбірський лісгосп» відбулася нарада за участю керівництва та працівників підприємства. На урочистості були запрошені комендант Самбірської районної адміністрації Оксана Галюлько та керівник Самбірської районної військової адміністрації Іван Ільчишин, який виступив з привітальним словом до працівників підприємства, побажавши лісівникам натхнення до праці і віри у перемогу над ворогом та прекрасне майбутнє, як України, так і лісової галузі зокрема.
З вітальним словом до присутніх звернувся директор лісгоспу Ігор Ярема привітавши колектив з святом і побажавши усім мирного неба, мудрості і терпіння.
«24 лютого – дата яка закарбувалася в пам’яті кожного українця, і поділила життя на до і після У зв’язку російською агресією, війною, яка застала нас зненацька, розгубленістю, як жити далі, страхом за своє життя і життя своїх дітей, але вірою в Збройні сили України працівники продовжують працювати на спільну перемогу над ворогом. Підприємство працює в нових реаліях роботи в воєнний стан, але дякуючи Богу і Матінці Божій, підприємство підійшло до професійного свята з належними високими показниками» - зазначив Ігор Іванович.